Категории: 8 класс.

Гдз по истории украины 8 класс гисем: Решебник ⏩ ГДЗ История Украины 8 класс ⚡ А. В. Гисем, А. А. Мартинюк 2016

 Комментировать

Содержание

ГДЗ Історія України 8 клас. Підручник Гісем О.В., Мартинюк О.О. 2021 » Сторінка 33 » Rule.School

Інші завдання дивись тут…

§ 32. Культура України в другій половині XVIII ст.

Запитання та завдання
2. Охарактеризуйте розвиток освіти на українських землях у другій половині XVIII ст. Чи можна стверджувати, що вона занепадала?
На середину XVIII ст. загальний рівень грамотності населення України був досить високим. Його забезпечували передусім українські народні школи — найпоширеніший тип початкових шкіл. Школи утримувалися на кошти парафіяльних братств. У другій половині XVIII ст. в Гетьманщині працювало 866 українських народних шкіл. Такі школи існували й на Слобожанщині. Навчання здійснювалося українською мовою, учнями могли стати навіть представники найбіднішого населення.
Знищення української державності зруйнувало народну школу. Закріпачене українське селянство було неспроможне утримувати навчальні заклади.
В останній чверті XVIII ст. на Лівобережжя й Слобожанщину було поширено чинність загальноросійської освітньої реформи. Для дітей дворян відкривали чотирирічні народні училища, для дітей купців, міщан та урядовців — малі дворічні училища. Освіта набувала станового характеру й перетворювалася на привілей вищих верств населення.
Тому можна стверджувати, що занепадала.
3. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте, які зміни відбулися у XVIII ст. в розвитку Києво-Могилянської академії. Чим вони були зумовлені?
Більшість культурницьких здобутків українського народу XVII— XVIII ст. пов’язана з Києво-Могилянською академією. У її стінах формувалася українська літературна мова, розвивалися літературні жанри, закладалися основи національного театру. У період між 1754 та 1768 рр. понад 300 випускників академії вибрали імперську службу або переїхали до Росії. Однак у 60-х рр. XVIII ст. період розквіту академії змінився занепадом. Поступово погіршувалося її матеріальне становище. У 1748 р. в Києво-Могилянській академії було запроваджено російську мову, а з 1763 р. навчання повністю перевели на російську. У 1817 р. Києво-Могилянську академію було перетворено на духовну семінарію, а в 1819 р. — знову на академію. В академії вимагали дотримання «російського правопису та московської вимови», тобто здійснювали заходи зросійщення.
4. Які факти свідчать про те, що література відображала явища тогочасного життя?
Цікавим явищем тогочасної української літератури стала українська історико-мемуарна проза. Чільне місце в ній посідають щоденники Миколи Ханенка (1691— 1760) і Якова Марковича (1696—1770). Обидва автори належали до козацької старшини й обіймали високі посади в Гетьманщині. У своїх творах вони зображували події тогочасного державного, політичного та економічного життя, детально змальовували побут української шляхти.
Важливу роль у літературі другої половини XVIII ст. відігравали поетичні твори. Тогочасна поезія відображала проблеми, які були в центрі уваги українського суспільства.
У багатьох історичних віршах знайшли відображення національно-визвольна боротьба українського населення Правобережжя, події Коліївщини. Це вірші «Захотіла Смілянщина віру утвердити», «Во шістьдесят восьмому году собиралось народу» тощо.
6. Як мистецтво рококо відбивало зміни, що відбувалися в Гетьманщині в другій половині XVIII ст.?
Друга половина XVIІ — перша половина XVIII ст. — період найвищого розвитку української культури. Гетьманську державу (1648-1764 рр.) очолюють високоосвічені, європейського рівня політичні й громадські діячі: П. Сагайдачний, Б. Хмельницький, І. Виговський, І. Мазепа. Вони докладають великих зусиль і коштів для розбудови культури, освіти, шкільництва.
Шкільна освіта в XVIІ — першій половині XVIII ст. охоплює всі верстви й соціальні групи населення, зокрема жінок. В цей час засновано школи при Ніжинському, Лубенському, Чернігівському, Полтавському, Переяславському, Прилуцькому і Миргородському полках. На 1099 поселень їх було 866, у новостворених Чернігівському, Городненському та Сосницькому повітах працювали 134 школи, тобто одна школа на 746 учнів.
Наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст. в Україні істотно збільшується кількість шкіл при братствах. Після Берестейської унії на зразок Львівської братської було засновано Стрятинську, Луцьку, Кам’янську, Пинську та інші школи, в яких головна увага приділялася вивченню грецької мови, тому ці фшколи називали «грецькими». Гетьман Сагайдачний заповів спеціальні кошти на утримання вчителів грецької мови у Львівській та Київській школах. Освітній рух охопив майже все населення України. Як зазначив Павло Алепський 1654 р., навіть багато жінок в Україні були письменними.
У Києві 1615 р. відбулася знаменна подія для культурно-освітнього життя. Галшка Гулечівна, «палаючи побожною ревністю до віри грецької», подарувала Київському братству земельну ділянку на Подолі під забудову монастиря та школи для дітей шляхетських і міських. Навчальний процес у школі відбувався за 4 напрямами: студенти вивчали граматику, риторику, філософію, мови грецьку, латинську, слов’янську, польську та українську (руську). Зразком були програми провідних європейських університетів. З-поміж перших ректорів — Іов Борецький. Мелетій Смотрицькнй, Касіян Сакович.
7. Чому народні картини вважають своєрідним відображенням тогочасного українського життя? Яка картина стала найбільш популярною наприкінці XVIII ст.?
Найоригінальнішим жанром образотворчого мистецтва України другої половини XVIII ст. стали картини, створені невідомими народними майстрами. Серед творів цих часів чимало зображень опришків, гайдамаків, ватажків Коліївщини М. Залізняка та І. Гонти. Своєрідністю відзначається картина «Богдан з полками», присвячена Національно-визвольній війні українського народу середини XVII ст.
Народна картина «Козак Мамай» стала символом епохи, що минала. На ній козак-бандурист сидить один серед широкого степу. Він згадує славне минуле козацтва, журиться з його сумної долі. У часи знищення російським урядом Гетьманщини та Запорозької Січі, соціального й духовного поневолення ця картина була найпопулярнішою серед українців.
8. Чим можна пояснити високий рівень розвитку українського музичного мистецтва?
Друга половина XVIII ст. позначена вагомими здобутками української музичної культури. Особливу любов і пошану українського народу, як і раніше, мали козакибандуристи. Музичне мистецтво другої половини XVIII ст. не можна уявити без творчості трьох видатних майстрів української хорової музики: Максима Березовського (1745—1777), Дмитра Бортнянського (1751—1825) та Артема Веделя (1767—1808). М. Березовський є автором 20 хорових церковних концертів. Його музика відзначається ліричністю, проникненням у внутрішній світ людини. Д. Бортнянський написав опери «Сокіл», «Син-суперник», комедію «Свято сеньйора», також йому належать понад 100 творів хорової церковної музики. Світла лірика, радісні та мужні енергійні теми, глибокий драматизм — такі риси притаманні багатогранному світу образів хорових концертів Д. Бортнянського. А. Ведель написав 29 хорових церковних концертів, які відзначаються високою майстерністю та драматизмом образів. Спільною рисою, що єднає творчу спадщину цих композиторів, є відчутні впливи української народної пісенності.

Інші завдання дивись тут…

1 … 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33

ГДЗ8 клас2021ГісемМартинюкРанокПідручникІсторія України

Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter

ГДЗ Історія України 8 клас. Підручник Гісем О.В., Мартинюк О.О. 2021 » Сторінка 18 » Rule.School

Інші завдання дивись тут…

§ 17. Воєнно-політичні події 1650—1653 рр.

Запитання та завдання
2. Що зумовило поразку козацьких військ під Берестечком?
Під час битви польські частини відчули негаразди в козацько-татарському війську й перейшли в наступ на позиції татар. Серед татар зчинилася паніка, і вони почали тікати. Іслям ІІІ Герай не зміг їх зупинити та приєднався до свого війська.
3. Порівняйте умови Зборівського та Білоцерківського договорів.
За Зборівським договором король визнавав самоврядність Війська Запорозького в межах Брацлавського, Київського та Чернігівського воєводств. Фактично Українська козацька держава визнавалася як автономне утворення у складі Речі Посполитої. Із цієї території виводилися польські війська. Кількість козацького реєстру обмежувалася 40 тис. осіб, а не включені до нього козаки поверталися під владу панів. Підтверджувалися давні права і привілеї Війська Запорозького. На землях, що переходили під владу гетьмана, польський уряд зобов’язувався призначати на адміністративні посади лише православних шляхтичів. Польський король відповідно до укладеної угоди з кримським ханом зобов’язувався сплатити викуп у 200 тис. талерів і щорічно виплачувати упоминки (різновид данини). Окремо, за 200 тис. талерів, знімалася облога Збаража, і кримським татарам дозволялося брати ясир на українських землях під час повернення додому. У козацькій Україні досить неоднозначні умови Зборівського договору зумовили чимало протестів населення. Гетьману довелося докласти зусиль, щоб не допустити загострення ситуації. Уряд Речі Посполитої також був невдоволений умовами договору. Обидві сторони готувалися до продовження війни.
За Білоцерківським договором територія Гетьманщини обмежувалася Київським воєводством, а козацький реєстр скорочувався до 20 тис. осіб. Козаки мали право селитися тільки на державних землях Київського воєводства, а ті, хто залишився поза реєстром, поверталися до своїх панів. Шляхта знову отримувала свої маєтки, а до Брацлавського й Чернігівського воєводств поверталася польська влада. Гетьман мав підпорядковуватися королю й коронному гетьману, був позбавлений права дипломатичних відносин з іншими державами й мусив розірвати союз із Кримським ханством. Пани не мали права притягувати своїх підданих до суду за участь у війні. Права і привілеї православної церкви зберігалися. Польським військам заборонялося розміщуватися на території Київського воєводства. Гетьман мав призначати генеральну старшину й полковників за згодою короля. Б. Хмельницький зберігав посаду гетьмана, але після його смерті право призначати та звільняти гетьмана переходило до короля.
5. Як відбувалися воєнні дії в 1653 р.? Чому Кам’янецька угода стала лише черговим перемир’ям?
Після поразки під Батогом польське військо під командуванням Стефана Чарнецького в лютому 1653 р. вторглося на Брацлавщину, знищуючи міста й села. Однак під Уманню воно було розгромлене козаками під проводом полковника І. Богуна. У травні 1653 р. Б. Хмельницький із 30 тис. козаків та 12—15 тис. татар вирушив з Умані в новий похід проти Речі Посполитої. Однак гостра нестача продовольства, наростання невдоволення козаків грабунками татар, звістка про провал четвертого молдавського походу спричинили виступ козаків проти гетьмана в червні 1653 р. Як наслідок, уперше за роки війни похід Б. Хмельницького було зірвано.
Посередником у переговорах між козацтвом і Річчю Посполитою знову виступив кримський хан. 5 грудня 1653 р. поблизу міста Кам’янець хан Іслям ІІІ Герай та король Ян ІІ Казимир уклали в усній формі кримсько-польський договір. Умови Кам’янецької угоди передбачали припинення воєнних дій та згоду польської сторони виплатити кримському хану викуп (так звані «упоминки»). Щодо визначення в договорі правового статусу Гетьманщини однозначної інформації немає. Одні джерела стверджують, що відновлювалися умови Зборівського договору, інші — що козаки залишалися лише зі своїми давніми правами і привілеями (які вони мали до початку війни).
6. Якими були причини здійснення й основні події молдавських походів?
У роки Національно-визвольної війни Б. Хмельницький та його син Тиміш Хмельницький у 1650, 1652 і 1653 рр. здійснили чотири походи до Молдавського князівства.
Метою походів було позбавити польське командування можливості використати територію Молдавії як плацдарм для наступу на українські землі та домогтися якомога більшої політичної ізоляції Речі Посполитої. При цьому Б. Хмельницький намагався схилити Молдавію до укладення династичного союзу шляхом одруження Т. Хмельницького з донькою молдавського господаря Василя Лупу Розандою. До того ж друга донька В. Лупу була одружена з литовським князем Я. Радзивіллом. Завдяки шлюбу свого сина гетьман також розраховував принаймні забезпечити нейтралітет Литви в його подальшій боротьбі з Польщею.
У серпні-вересні 1650 р. відбувся перший молдавський похід, очолюваний Б. Хмельницьким і кримським калгасултаном Киримом Гераєм. Козацько-татарське військо (60 тис. козаків і 30 тис. татар) заволоділо столицею Молдавії — містом Ясси. В. Лупу уклав договір, за яким вступав у союз із Б. Хмельницьким і відмовлявся допомагати Речі Посполитій.
7. Чому внутрішньоі зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р. переживало кризу?
Помітно погіршилося також зовнішньополітичне становище Гетьманщини. Воно ускладнилося через помилки, яких гетьман припустився, оцінюючи співвідношення сил у Південно-Східній Європі. Спроби Б. Хмельницького встановити династичні зв’язки з Молдавським князівством урешті-решт призвели до появи антиукраїнської коаліції Речі Посполитої, Волощини, Трансільванії та Молдавії.
Уряд Речі Посполитої не вважав війну з Гетьманщиною завершеною й готувався до її продовження. Внутрішньополітичні проблеми робили очевидним той факт, що перемогти в ній Українська козацька держава зможе лише за допомогою сильних союзників. При цьому турецький султан і московський цар висловлювали згоду надати захист і покровительство Гетьманщині.

Інші завдання дивись тут…

1 … 14 15 16 17 18 19 20 21 22 … 33

ГДЗ8 клас2021ГісемМартинюкРанокПідручникІсторія України

Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter

Введение — Учебник по Истории Украины. 8 класс. Гисем

Учебник по Истории Украины. 8 класс. Гисем — Новая программа

Уважаемые восьмиклассники!

В этом году вы продолжите изучать курс истории Украины. Как вы уже знаете, залогом успешной работы на уроках и дома является умение работать с учебником. Прежде всего давайте познакомимся с его структурой. Весь материал в учебнике объединен в пять разделов, в каждом из которых от пяти до десяти параграфов, которые, в свою очередь, состоят из нескольких пунктов. В тексте вам встретятся выделенные слова и даты, а также толкование основных терминов и понятий. На них следует обратить особое внимание.

Важное значение для понимания событий имеют исторические документы, иллюстрации и схемы. При работе с параграфом внимательно прочитайте предложенные авторами документы и ответьте на вопросы к ним. Рассматривая иллюстрации в учебнике, обязательно обращайте внимание на подписи к ним — они поясняют, что изображено. Приведенные схемы раскрывают связи между звеньями исторических явлений, объясняют их особенности и последствия. Работа с исторической картой позволит понять, где именно происходили события, о которых идет речь в тексте, и к каким изменениям они привели.

Проверить свои знания вам помогут вопросы и задания, составленные к каждому параграфу. Обобщить материал раздела вы сможете с помощью специальных вопросов и заданий, а также тестов для подготовки к тематическому оцениванию.

В конце учебника вы найдете приложения: планы-схемы для самостоятельной работы с учебником и дополнительной литературой, рекомендации по работе с историческими документами и т. д.

Однако не всегда в учебнике достаточно информации для того, чтобы подготовиться к урокам, в том числе к практическим занятиям, которые требуют работы с дополнительными источниками. Возможно, у вас возникнет желание узнать больше, чем написано в учебнике. С этой целью был создан электронный образовательный ресурс, на котором размещены интересная дополнительная информация, фрагменты документов и вопросы к ним, онлайн-тесты для самоконтроля и т. д.

Прочитав этот параграф, вы сможете: определить хронологические рамки периода истории Украины, который вы будете изучать в этом году; составить общее представление об эпохе Нового времени в истории Украины; познакомиться с особенностями политического положения украинских земель в первой половине XVI в.; объяснять понятия и термины «история Украины», «раннее Новое время», «эпоха Раннего модерна».

1. Что такое история? 2. Какой период истории Украины вы изучали в прошлом году? Назовите его хронологические рамки. 3. Какие события средневековой истории Украины вам запомнились больше всего?

1. Новая эпоха в истории Украины.

Рассматривая особенности развития общества на территории нашего государства, вы познакомитесь с дальнейшей историей украинского народа, узнаете о его борьбе за свою независимость, о его подвигах, триумфах и трагедиях.

История Украины, как известно, делится на определенные исторические периоды — этапы ее политического, общественного и культурного развития. В предыдущих классах вы изучали древнюю и средневековую историю Украины. В 8 классе вы познакомитесь с историей раннего Нового времени, или эпохи Раннего модерна. В этот период на украинских землях, как и в других частях Европы, происходили важные изменения в социальной, политической, экономической, культурной и других сферах жизни. О них вы узнаете со страниц этого учебника.

Периоды истории Украины

Древняя история

Средневековая история

Новая история

Новейшая история

Около 1 млн лет назад — V в. н. э.

V в. н. э. — конец XV в.

I часть.

XVI—XVIII вв.

II часть.

XIX — начало XX в.

I часть.

1914—1939 гг.

II часть.

1939 г. — начало XXI в.

Период, который вы будете изучать, называют также казацкой эпохой в истории нашего государства.

Именно украинское казачество стало определяющим фактором общественного развития этого времени. Одним из главных достижений этого периода было возникновение Украинского казацкого государства — Гетманщины.

Она образовалась в результате Национально-освободительной войны украинского народа середины XVII в.

2. Политическое положение украинских земель в первой половине XVI в.

В конце XV — первой половине XVI в. украинские земли входили в состав разных государств. Большая часть территории Украины, в частности Подляшье, Волынь, Восточное Подолье (Брацлавщина) и Киевщина, находилась в составе Великого княжества Литовского. Галичина, Белзщина, Холмщина и Западное Подолье принадлежали Польскому королевству. С середины XIV в. Буковина была частью Молдавского княжества. В 1514 г. Молдавское княжество вместе с украинскими землями попало в зависимость от Османской империи. Турецкая власть создала на Буковине военно-административную единицу — Хотинскую райю. Закарпатьем с XIII в.

владело Венгерское королевство. В результате поражения от турок-османов под Мохачем в 1526 г. Венгрия утратила свою независимость, а Закарпатье поделили Австрийские Габсбурги (западная часть) и зависимое от турок-османов Трансильванское (Семиградское) княжество (восточная часть).

Украинские земли в первой половине XVI в.

В Крыму и на части Северного Причерноморья с середины XV в. существовало государство татарского народа — Крымское ханство, которое с 1475 г. было вассалом Османской империи. Чернигово-Северщина в результате московско-литовских войн конца XV — начала XVI в. вошла в состав Великого княжества Московского.

Выводы. В 8 классе изучают историю Украины раннего Нового времени, охватывающую события XVI—XVIII вв.

• Этот период украинской истории называют казацкой эпохой, подчеркивая тем самым определяющую роль казачества в его событиях.

• Украинские земли в первой половине XVI в. входили в состав нескольких государств, что обусловливало определенные особенности развития этих территорий.

Вопросы и задания

1. Как называется период истории Украины, который изучается в 8 классе? 2. Назовите хронологические рамки этого периода. 3. На какие две части делится Новая история? 4. Почему период конца XV — XVIII в. в украинской истории называют казацкой эпохой? 5. В составе какого государства находилась в первой половине XVI в. большая часть украинских земель?

6. Что вы знаете о периодизации истории Украины? 7. Охарактеризуйте политическое положение украинских земель в конце XV — первой половине XVI в.

8. Определите по карте в учебнике (с. 6), в состав каких государств входили в первой половине XVI в. земли, на которых вы живете. 9. Составьте в тетради таблицу «Государственная принадлежность украинских земель в середине XVI в.».

Государство

Какие украинские земли входили

10. Обратите внимание на выводы к параграфу. Объясните их, приводя факты из текста учебника. (В дальнейшем это задание следует выполнять после прочтения каждого параграфа для проверки своих знаний.)

Попередня

Сторінка

Наступна

Сторінка