Відповіді до підручника «Українська література 7 клас» О М Авраменко ГДЗ НОВА ПРОГРАМА 2015 року » Допомога учням
Інші ГДЗ дивись тут…
|
ГДЗ / ВІДПОВІДІ / ОТВЕТЫ до підручника «Українська література 7 клас» Авраменко О.М. ЗА НОВОЮ ПРОГРАМОЮ 2015 року Жодна частина даного ГДЗ не може бути відтворена в будь-якому вигляді без письмової згоди його автора
|
Сторінка 4. Художній твір як явище мистецтва
Сторінка 10 Козацькі пісні «Ой на горі да женці жнуть», «Стоїть явір над водою, в воду похилився», «Гомін, гомін по діброві»
Сторінка 13 Чумацькі пісні «Ой у степу криниченька»
Сторінка 19 Коломийки «Дозвілля молоді», «Жартівливі коломийки».
Сторінка 34 Іван ФРАНКО «Захар Беркут»
Сторінка 46 Іван ФРАНКО «Захар Беркут» (продовження)
Сторінка 56 Іван ФРАНКО «Захар Беркут» (продовження)
Сторінка 58 Історична повість, мотив
Сторінка 63 Тарас ШЕВЧЕНКО «Мені тринадцятий минало…»
Сторінка 68 Тарас ШЕВЧЕНКО «Тополя»
Сторінка 72 Тарас ШЕВЧЕНКО «Заповіт»
Сторінка 86 Андрій ЧАЙКОВСЬКИЙ «За сестрою»
Сторінка 104 Андрій ЧАЙКОВСЬКИЙ «За сестрою» (продовження)
Сторінка 107 Героїко-романтична повість, романтичний герой, композиція
Сторінка 116 Михайло Сельмах «Гуси-лебеді летять»
Сторінка 126 Михайло Сельмах «Гуси-лебеді летять» (продовження)
Сторінка 131 Михайло Сельмах «Гуси-лебеді летять» (продовження)
Сторінка 139 Михайло Сельмах «Гуси-лебеді летять» продовження
Сторінка 142 Автобіорафічний твір, символ
Сторінка 151 Григір ТЮТЮННИК «Климко»
Сторінка 169 Григір ТЮТЮННИК «Климко» (продовження)
Сторінка 179 Григір ТЮТЮННИК «Климко»
Сторінка 181 Художня деталь
Сторінка 189 Олекса СТОРОЖЕНКО «Скарб»
Сторінка 192 Засоби гумористичного зображення
Сторінка 197 Богдан ЛЕПКИЙ «Мишка (Казка для дітей: для малих і великих)»
Сторінка 200 Ліна КОСТЕНКО «Дощ полив», «Кольорові миші»
Сторінка 202 Ліна КОСТЕНКО «Чайка на крижині»
Сторінка 205 Ліна КОСТЕНКО «Крила»
Сторінка 208 Василь СИМОНЕНКО «Лебеді материнства»
Сторінка 210 Василь СИМОНЕНКО «Ти знаєш, що ти — людина», «Гей, нові Колумби й Магеллани»
Сторінка 223 Марина ПАВЛЕНКО «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських»
Сторінка 231 Марина ПАВЛЕНКО «Русалонька із 7-В …» (продовження)
Сторінка 241 Марина ПАВЛЕНКО «Русалонька із 7-В…» (продовження)
Сторінка 245 Любов ПОНОМАРЕНКО новела «Гер Переможений»
Сторінка 249 Олег ОЛЬЖИЧ «Господь багатий нас благословив», «…Захочеш — і будеш…»
Сторінка 252 Олена ТЕЛІГА «Сучасникам», «Радість», «Пломінний день»
Сторінка 261 Олександр ГАВРОШ «Неймовірні пригоди Івана Сили»
Сторінка 269 Олександр ГАВРОШ «Неймовірні пригоди Івана Сили» (продовження)
Сторінка 277 Олександр ГАВРОШ «Неймовірні пригоди Івана Сили» (продовження)
Сторінка 282 Андрій МАЛИШКО «Пісня про рушник», «Чому сказати, й сам не знаю…»», «Вчителька», «Так живуть на цій землі поети…»
Короткий літературознавчий словник 284
Завдання автора даного ГДЗ — спонукати школярів читати книжки, навчити розуміти та розмірковувати над прочитаним, навчитись описувати ілюстрації словами з творів, збагачувати свій словесний запас, уникнути труднощів при аналізуванні творів у старших класах (цитати з навчальних художніх творів зображені в лапках або прописом)
Інші ГДЗ дивись тут…
8next.com
ГДЗ Українська література 7 клас Авраменко О М Сторінки 104 – 105 Андрій Чайковський «За сестрою» (продовження) Відповіді (Ответы) до підручника » Допомога учням
Інші завдання дивись тут …
1. Рядки – думки «..посланцям нічого боятися, …козаки вшанують звичаї міжнародні й не торкнуть їх. Та він боявся харцизяк або татар-ногайців…» належать Г Девлет-Гірею.
2. Послідовність розгортання подій у повісті за географічними назвами Г Спасівка — Самара — Коджамбак — Бахчисарай
3. Відповідність між подіями та їх часовою послідовністю.
1 – В «Павлусь не пам’ятав, чи йому що так смакувало, як ця риба. Тепер помолився, укрився кожухом і заснув безжурно».
2 – Б «Харциз був дуже задоволений. Добув без труда коня, сідло з червінцями та й за хлопця гроші взяв».
3 – А «Павлусь мало що очей не видивив, так шукав між юрбою дорогу сестричку Її не було видно. Вона сиділа на возі в товаристві якоїсь татарської жінки»
4 – «Г Девлет-Гірей велів написати грамоту й послав гінця в Коджамбак».
4. Епізод, у якому йдеться про Павлусеву ночівлю в степу біля річки можна назвати романтичним. Він викликає захоплення героїзмом героя. Павлусь не побоявся один мандрувати серед степу в пошуках сестри, коли довкола шастали гадюки, кусали комахи. Хлопцеві доводилось терпіти втому та голод, спати на сирій землі. Щоб не позбутися швидко всіх своїх припасів, самому треба добувати їжу, уміти розпалити вогнище. Павлусь не забував про коня, щоб той поїв, попив та відпочив. Хлопець, проявляючи свої найкращі риси, перебував у надзвичайних умовах: нелегко було одному в степу в ті тривожні часи. Я б назвав цей уривок романтичним.
5. Татари оглядали Павлуся перед тим, як купити його в харцизи, а ця поведінка їх характеризує такими, що до людей відносяться як до товару, щоб вигідніше продати, або мати здорових наймитів.
«Його взяли татари з коня і стали оглядати. Мацали за руки й ноги, повертали його головою і дивились в зуби, достоту так, як роблять купці із скотом на базарі».
6. Проявилася Павлусева гідність під час спілкування із Сулеймановим сином Мустафою й потім, коли відбував покарання, у тому, що хлопець не намагається бути улесливим, зректися віри заради того, щоб краще жити. Адже бути свобідним та краще жити, означало, обусурманившись, бути наглядачем над невільниками з рідної землі або стати яничаром.
7. Девлет-Гірей словесно виявляє повагу до лицарської вдачі козаків, що характеризує його як далекоглядного володаря свого народу. На мою думку, він усвідомлює, що не можна недооцінювати супротивника.
8. Девлет-Гірей був спокійний за своє посольство в козацькому краю, бо «знав, що посольству нічого боятися козаків, що вони вшанують міжнародні звичаї і не торкнуть посольства». На Січі панував державний устрій, а він передбачає дотримання міжнародних звичаїв.
9. Три останні речення повісті вказують на те, що Павлусеві стало соромно від своїх думок щодо помсти татарам. «Павлусеві потекли сльози з очей. Він забув про всі злидні, про всю злість до татар. Простив їм усе відразу… ».
На мою думку, перше речення вказує на сльози радості від того, що вдалося повернути сестру Ганнусю. Адже перенесені страждання збільшували ненависть, намагалися вбити його жевріючу надію… Але навіть серед поганців зустрічаються справедливі та добрі люди, а Павлусеві пощастило, що зустрів таких на чужині.
10. Повість Андрія Чайковського «За сестрою» навчає любити свою родину, рідний край, бути благородним, цілеспрямованим, активним, не втрачати надію та віру, не падати духом, а шукати вихід з різних ситуацій тощо.
11. Слова, що позначають реалії татарського життя: одяг, імена, чини, побутові речі тощо: червінці і таляри (гроші), ясир (бранці татаро-турецьких завойовників), крамар (купець), кіш (тимчасова укріплена стоянка кочівників), арби (вози), шатро (конусоподібний намет з тканини), джавр (жайворонок), потурнак (потуречений чоловік), мослем (мусульманин), везир (візир – вищий урядовий чиновник у східних країнах), падишах (монарх турецький), обусурманитися (прийняти магометанську віру), улус (татарське село), ефенді (титул в Османській імперії, тобто пан, володар, начальник), рундук дому (ґанок), горниця (гарно прибрана кімната), поміст (підвищена площадка), челядна (приміщення для слуг, наймитів), каймак (вершки, сир), кумис (горілка з кобилячого молока), мулла (служитель релігійного культу в мусульман), дворище (двір), баша (титул найвищих урядовців у Туреччині), окуп (викуп), почет (особи з найближчого оточення володаря).
На мою думку, такі слова використовує автор, щоб реалістично відобразити епоху, про яку йдеться, а читач міг глибше відчути життя невільників на чужині.
12. Павлусь обманув Девлет-Гірея, аби той наказав розшукати його сестру. Поміркувати, чи бувають ситуації в житті, коли обман можна виправдати. На мою думку, обман Павлуся перестав бути таким, коли хлопець добровільно признався про вчинене. Обманювати не можна, до того ж він може бути викритий. Тільки у випадку, коли служить для доброї справи, його можна оправдати. Адже тоді не буде соромно добровільно признатись про свій обман.
13.1. Підготуватися до виразного читання діалогу наприкінці останньої частини повісті.
13.2. Маршрут Павлусевих пригод на карті України, орієнтуючись на згадані у творі географічні назви.
13.5. Образні порівняння у повісті («татарин, як спутаний кінь або свиня, що добре наїсться», «лізе, як рак», «згуртувались, як вівці над сіном, та й про світ забули», «держав, як теля на мотузку», «возитися, мов циганові з ведмедем», «світили очі, мов у вовкулаки», «злющий …, як пес», «почервонів увесь, як буряк», «безпечний, як у Бога за пазухою», «підкрадався, як кіт», «важкий сон, наче б зачадів», «ніж заблищав на сонці, як срібло», «бігали руки, як у ткача») та інші вислови («хоч би й завтра, не втече», «його язик може нам придатися», «припечемо п’яти, так. скаже, усе виспіває», «мотав усе на вус», «ні чичирк», «зловиш ти його, ти йому пан, зловить він тебе, то в ясир пожене», «як треба, то й з чортом покумайся», «підеш за твого дядечка в пекло», «на базарі його не продаси, бо ми людьми не торгуємо», «в них блисла надія», «бачили табор, як на долоні», «затяв зуби», «весело стало на душі», «не будь надто цікавий, а то в пекло попадеш», «продав ти мене, Юдо», «такі то й ви, …що з злодіями крамарюєте», «виб’ють так, що душа вилазить», «мені опісля в пеклі горіти», «загострий язик», «казала моя покійна бабуся, царство їй небесне».
Інші завдання дивись тут …
8next.com
ГДЗ Українська література 7 клас Авраменко О М Сторінки 14 – 20 Коломийки Відповіді (Ответы) до підручника » Допомога учням
Інші завдання дивись тут …
1. Рядок коломийки має складів Г чотирнадцять
2 У коломийках про дозвілля молоді дівчина хоче, щоб сопілочка розкололася, бо
А її чути на все село
Б «не сопілка тото грає, а любкове серце»
В сопілка сумно грала й вона тепер ходить засмучена
Г дівчина не любить музики сопілки
3. Відповідність
|
Герой |
Характеристика |
|
1 Іван-подолян 2 Андрух 3 Митер |
В Ловив рибу грабельками, стріляв птахи маком Г Посадила над водою, та й украла муха Б Лінується до ня прийти один кілометер |
4. Чим коломийка відрізняється від інших жанрів народних пісень? Коломийки мають особливий розмір (так званий коломийковий вірш), усталений ритм та мелодику, внутрішнє римування (між словами в одному чи суміжних рядків) посилює музикальність віршованих строф. Поясніть своє розуміння слів І. Франка: «Коломийки — ніби розсипане намисто з перлів, що перекочуються з місця на місце й мерехтять, приваблюючи своїм блиском»: коломийки – народні пісні (перла), що звучать у ритмі однойменного народного танцю (розсипане намисто).
5. Своєрідність будови коломийок. Строфа коломийки є римованим двовіршем, де кожен рядок має чотирнадцять складів з великою паузою після восьмого складу та короткою паузою після четвертого складу. Перший рядок часто змальовує природне явище або служить зачином, не обов’язково пов’язаний з наступним рядком.
6. Як виконують коломийки?
• Темп танцю під час виконання постійно зростає.
• Кожен учасник коломийки співає тільки одну строфу, бо поєднати швидкий танець із співом нелегко.
• Співаючи коломийки, наголос завжди падає на передостанній склад рядка.
7. Про що розповідають прочитані вами коломийки?
Розрізняють родинно-побутові (про рідний край, господарювання, дозвілля молоді, кохання, одруження, родинне життя, залицяння, жартівливі коломийки, сучасні коломийки), соціально-побутові (про опричників, рекрутчину, еміграцію, видатних людей), гумористичні (висміювання людських вад, різних негативних явищ). До першої групи можна віднести «Дозвілля молоді», до третьої «Жартівливі коломийки».
8. Слова, які передають реалії західноукраїнських областей (об’єкти природи, предмети побуту, речі, що оточують людину). Коломийки побутували на Гуцульщині. Розмовні слова цих пісень відображали особливості життя краю: файка, ґачі, топанок, посторонок, ворок, плай, любкове (коханого), півкну (пискну), така-сь (така), тота (та), любкове (коханого), пищалала (пищала), бодай ся (нехай), штири (чотири), легіники (парубки).
9. Діалектизми та доберані до них літературні відповідники. Плай – стежка в горах, файка – люлька, цибух – порожнистий стержень люльки, посторонок – мотузка, тасьма, ворк – мішок, ґачі – штани, топанок – черевичок, обичайка – обід сита, решета, бубна, величайка – хвалько. Що станеться з коломийкою, якщо діалектизми в ній замінити літературними відповідниками? На мою думку, якщо в народних коломийках діалекти замінити літературними відповідниками, то пісня буде більш зрозуміла сучасникам, проте втратить колорит минулого.
10. У чому проявляється пафос коломийок? Пафос – почуття пристрасного запалу, піднесеності, натхнення. У коломийках лунає жартівливий, життєствердний пафос.
11. Дослідження:
1) Засоби художньої виразності «Жартівливих коломийок» та «Дозвілля молоді» : постійні епітети, гіпербола, пестливі слова, антонімічні пари, риторичні конструкції, повтори, паралелізм, порівняння, метафора та персоніфікація.
2) типові для цього жанру народних пісень: сталі епітети, порівняння, пестливі слова, метафори антонімічні пари.
3) Висновок: коломийки – стислі лаконічні строфи-двовірші зі закінченою думкою, які за темою поєднуються у «в’язанки» («віночки»).
12. Візьміть участь у конкурсі «Коломийки — перли розсипаного намиста».
Інші завдання дивись тут …
8next.com
ГДЗ Українська література 7 клас Авраменко О М Сторінки 11-14 Чумацькі пісні Відповіді (Ответы) до підручника » Допомога учням
Інші завдання дивись тут …
1. Слова «Під їхню музику я душею спочиваю» належать
А Льву Толстому
Б Олександрові Кошицю
В Іванові Айвазовському
Г Михайлові Стельмаху
2. До чумацьких належить пісня
А «Ой на горі да женці жнуть»
Б «Ой у степу криниченька»
В «Стоїть явір над водою…»
Г «Гомін, гомін по діброві»
3. Прочитайте уривок з пісні «Ой у степу криниченька».
Ой прилетіла сива зозуленька,
Та все «ку-ку» та «ку-ку». —
Ой подай, чумаче, та подай, голубе,
Та хоч правую руку!
Епітет використано в рядку
А першому Б другому В третьому Г четвертому
4. Чим чумацькі пісні близькі до козацьких?
У чумацьких піснях чумаки теж їдуть далеко від дому, звучить туга за рідним краєм, нерідко чумаки умирали на чужині від труднощів та небезпек мандрівок.
5. Що таке пафос твору? Чи пафосними є чумацькі пісні? Відповідь обґрунтуйте.
Розквіт чумацтва в Україні припадає на XVIII — початок XIX ст., хоча воно відоме вже з XV ст. Чумаки торгували здебільшого сіллю та рибою, які привозили волами з берегів Азовського й Чорного морів та з Дону.
Пафос (з грецьк. почуття, пристрасть) — це натхнення, почуття ентузіазму, пристрасне переживання душевного піднесення, викликане певною ідеєю чи подією. Пафосна мова у творі — це мова, сповнена пристрасті, запальності, піднесення, особливого натхнення (ноти оптимізму, завзяття, душевного піднесення — це ознаки пафосу).
На мою думку, чумацькі пісні сповнені смутку та переживань за долю чумаків
6. Про що розповідають чумацькі пісні? Як перегукуються ці пісні з репродукцією картини І. Айвазовського «Чумаки на відпочинку»?
Чумацькі пісні розповідають про життя чумаків в дорозі, напади грабіжників, розлуку з родиною, про причини, які змушували селян поневірятися, що не завжди справджувались надії чумака, бувало він повертався з далекого краю лише з батіжком у руках, а то й не повертався взагалі. Ці пісні тісно перегукуються із картиною І.Айвазовського. Адже на картині ми бачимо, що чумаки відпочивають серед степу в долині, чорні хмари закрили небо, а прихистком від грози для них стають не рідні домівки, а вози.
7. З якого куплету настрій у пісні «Ой у степу криниченька» різко змінюється? Чому?
Настрій у пісні змінюється з четвертого куплету, бо на чужині «умер чумаченько» .
8. Знайдіть і назвіть образи пісні «Ой у степу криниченька»?
Сива зозуленька, голуб, зелений байрак, сира земля.
9. Що символізує зозуля в народній творчості? Чи має образ зозулі таке саме символічне значення в пісні «Ой у степу криниченка»? Обґрунтуйте свою думку.
ЗОЗУЛЯ – символ суму і вдівства, весни і, водночас, нещастя, туги за рідним краєм… Вона була і оракулом — провісницею важливих подій, долі, часто її слухали і рахували, скільки їм залишилось жити. Образ зозулі в пісні теж має символічне значення
10. Яка із соціально-побутових пісень вам найбільше сподобалася? Чим саме?
Найбільше сподобалась пісня «Ой на горі да женці жнуть». Вона сповнена оптимізму, радістю та гордістю за своїх героїв, нагадує нащадкам про славних козаків.
11. Навчіться виразно за ролями читати пісню «Ой у степу криниченька».
12. «Чому всі народи світу, зокрема й українці, бережуть свої пісні, передаючи їх із покоління в покоління?» Міркування.
13. Художні засоби зі суспільно-побутової (козацької) пісні «Стоїть явір над водою…»
Інші завдання дивись тут …
8next.com
ГДЗ Українська література 7 клас Авраменко О М Сторінки 179 – 180 Григір Тютюнник «Климко» (продовження) Відповіді (Ответы) до підручника » Допомога учням
Інші завдання дивись тут …
1 Климко планував посадити над могилою дядька Кирила А вишню
2 Німець прогнав Климка з паровоза біля станції В Дебальцеве
3 Події в розділах V і VI повісті розгортаються в такій послідовності
В Климко порається у дворі тітки Марини — Климко розводить молоко водою — тітка Марина проводжає хлопчика до паровоза — німець проганяє Климка
4 У тітки Марини не було дітей, тому за три дні вона усім серцем прикипіла до Климка («такий ти мені любий став, як ішли тоді з города, як хворів, — серця б тобі увірвала…»).
Меткого («де в тебе та й силочка береться, он скільки пройшовши голодний і холодний»), роботящого («і в дворі він уже, бачу, хазяйнував»), доброго, щирого («хто тебе й викохав отакого») хворого («це я ще дорогою подумала, та зразу не сказала: бачу ж — хворе хлопченя») сироту («бідовенький же?») Климка вона полюбила, як рідну дитину.
5 Прощальний діалог тітки Марини й Климка біля вагона
«— Прощай, синочку… Так хотілося мені тебе зоставити в себе, такий ти мені любий став, як ішли тоді з города, як хворів, — серця б тобі увірвала… Приїжджай… Пішки не йди — далеко… А приїжджай…
— Я не забуду вас, тьотю Марино, — надломленим голосом сказав Климко. — Я… спасибі вам… я приїду… Чесне слово! — Паровоз тоненько свиснув»
Автор у репліках героїв кілька разів використовує три крапки для пердачі руху, а також невизначеності самого життя під час війни.
6 Художні засоби у спогадах Климка про дядьків паровоз «То був веселий і мудрий паровоз… Він міг мчатися, по-молодецьки жбурляючи шапки сивого диму під вагонні колеса, а міг нищечком, як довга чорна щука, підкрастися під самісінький барак, поставити на землю дядька Кирила із залізною скринькою в руці, потім гучно зачахкати трубою, мовби зареготавши, і задки швидко покотитися на станцію»
• епітети: сивого диму.
• персоніфікація: «веселий і мудрий паровоз»; [паровоз] «міг нищечком підкрастися,… поставити на землю»;
• метафора: [паровоз] «мчатися, по-молодецьки жбурляючи шапки диму, зачахкати трубою»;
• порівняння: «нищечком, як довга чорна щука», «зачахкати…, мовби зареготавши».
7 Уривок, у якому Климко думає посадити дерево на могилі дядька Кирила:
«Посадимо із Зульфатом вишню над ним, — думав Климко, уткнувшись головою в коліна. — Весною вона біло цвістиме, влітку ягідьми блищатиме, шпаки налітатимуть… А восени встелятиме могилу червоним листям з усіх боків…»
Ці міркування характеризують хлопчикову вдячність та пам’ять. Поетичності цим рядкам, на мою думку, надає глибокий символізм: могила, вишня, білий цвіт, червоний лист, приліт птаха, які характерні для народної творчості.
8 З пробитого мішка тоненькою білою цівкою потекла сіль, а не посипалася на дорогу, бо куля пробила мішок із сіллю та харчами від тітки Марини. «Пляшка молока, що якимось дивом не розбилась, як упав з вагона» теж була пробита кулею.
9 Сюжетний елемент, ілюстрований наприкінці повісті, називається розв’язкою. На мою думку, художникові вдалося передати весь біль і гіркоту за Климка. Попереду впав хлопчик, недалеко від нього лежить торбинка. На передньому плані полонений утікач з осудом та ненавистю оглядається у бік убивць безневинної дитини.
10 Паралелі між особистим життям автора й сюжетом твору: у воєнний час одинадцятилітнім хлопцем повертався від тітки з Донбасу на рідну Полтавщину
11. Заголовок до кожного розділу повісті Гр. Тютюнника «Климко»
12 Якби ви могли змінити події наприкінці твору, то як би вони розвивалися далі? Власна кінцівка до повісті «Климко»
13.1 На мою думку, найбільш вражаючою є кінцівка твору. Коли подолавши усі незгоди, зі сіллю та харчами уже майже дома трагічно гине головний герой, а до нього біжить друг Зульфат. Така неочікувана кінцівка застерігає від війни, що краде дитинство та обриває життя.
Інші завдання дивись тут …
8next.com
ГДЗ Українська література 7 клас Авраменко О М Сторінки 142 – 143 Автобіографічний твір, символ Відповіді (Ответы) до підручника » Допомога учням
Інші завдання дивись тут …
1. Ознаки автобіографічного має твір Г «Мені тринадцятий минало…» Т. Шевченка
2. Лебеді в повісті М. Стельмаха символізують В плинність людського життя.
3. Символом (достаток) у повісті «Гуси-лебеді летять» є В чоботи.
4. Автобіографічним (з грецьк. сам, життя, пишу) називають твір, головним героєм якого є сам автор.
5. Ознаки автобіографічності повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять»:
• розповідь ведеться від першої особи;
• головний персонажем виступає хлопчик Михайлик;
• розповідь ведеться то в минулому, то в теперішньому часі;
• додаються факти теперішнього часу;
• джерело знань про біографію письменника.
6. Автобіографічні твори, прочитані раніше: повість «Зачарована Десна» Олександра Довженка, вірш «Мені тринадцятий минало» Тараса Шевченка.
7. Вірш Т. Шевченка «Мені тринадцятий минало…» автобіографічний. Він ведеться від першої особи однини, подані автобіографічні дані дитинства поета: тринадцятирічний Тарас пас худобу, не мав хати, рано став сиротою. На початку поезії спогади про дитинство, у кінці – роздуми зрілого поета.
8. Символ (з грецьк. знак, прикмета) — це умовне позначення якогось предмета, поняття, явища, процесу; художній образ, який відтворює певну думку, ідею, почуття.
9. Що символізують калина, чайка й тополя у творах усної народної творчості?
Калина – це життя, кров, Україна, нев’януча краса, дівоча врода.
Чайка – це засмучена жінка, котра стала чайкою по смерті свого чоловіка; сумна матір – Україна, діти якої мають нелегку долю.
Тополя – це дівоча краса, дівоча самотність, дівочі страждання через розлуку, безталанна дівчина, засмучена дівчина, вісник горя для дівчини, чиста душа, священне дерево для жертовних вогнищ.
10. Найбільш вдала з ілюстрацій до повісті «Гуси-лебеді летять».
На мою думку, найбільш вдала ілюстрація до першої частини, яка точно передає про те, що розповідається.
На передньому плані бачимо радісного хлопчика. На задньому плані – заквітчані дерева у білому весняному цвіті. Над хатами летять лебеді. Що несуть вони на своїх крилах?
Їх політ символізує плин життя, коли в зрілому віці письменник згадує своє бідне, але по-своєму щасливе дитинство.
На мою думку, вдалою є ілюстрація до другого розділу повісті.
На передньому плані бачимо уже немолодого сивого чоловіка. У його руках деревяний іграшковий вітряк, який по-справжньому розправив свої вітрила-крила, бо на його вершечку молодий лебідь. Глядач здогадується, що то дідусь Демян – мудрий порадник малого Михайлика. Позаду природа, що гармонійно єдналась з душевним дитячим світом хлопця, який любив та придивлявся до кожного її подиху.
Лебідь з розправленими крилами символізує щасливе дитинство Михайлика, що попри нестатки вивело його на життєву дорогу відомим письменником.
11. Згадайте якомога більше слів-символів із творів усної народної творчості й запишіть їх у робочий зошит.
12. Згадайте, що таке кирея.
Поміркуйте, чи можна слово вважати символом і що воно символізує?
На мою думку, слово кирея можна вважати символом у творі.
По-перше, це був одяг козаків, а вони були захисниками свого народу. По-друге, Михайлика «перші дні зими тато заносив …у школу, а після уроків знову загортав у кирею і ніс додому», щоб син міг продовжувати навчання. По-третє, звернемо увагу, як пише письменник про це в автобіографічній повісті: «Якби тепер запитали, яку найкращу одіж довелося мені бачити по всіх світах, я, не вагаючись, відповів би: кирею мого батька. І коли іноді в творах чи п’єсах я зустрічаю слово «кирея» — до мене трепетно наближаються найдорожчі дні мого дитинства».
Отже, козацька кирея батька набула особливого значення для письменника, стала його оберегом – захистом від негоди та батьківським піклуванням для можливості навчання.
13. Виписати з повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» слова-символи:
|
Символ (значення) |
Подія |
|
Богородиця (заступниця, покровителька), Ісус Хистос (радість світу, спасіння людства від загибелі), ангели (духи), Страшний суд (справедливість), церква (вічність Бога; спасіння, радість і любов) |
Михайлик у церкві з бабусею перед образом «Страшного суду» |
|
чорт (зло) |
На образі «Страшного суду», в переляканій уяві після читання уночі недитячих книг, дідова фігурка з Іллею |
|
півень (світло) |
Очікування ранку після прочитання вночі страшної книжки |
|
пісня (душа) |
Мамина пісня, дівоча пісня Мар’яни, пісні на ярмарку |
|
лебеді (щасливе дитинство, чистота) |
Подарунковий іграшковий млин з лебедями на вершечку |
|
політ лебедів (плин життя) |
Лебеді летять на селом навесні та восени |
|
чоботи (добробут, соціальний стан) |
Бідна родина, батько подарував чоботи, щоб здібний син міг відвідувати школу. |
|
барвінок (справжній козак, кохання) |
Барвінок згадується дідусеві в пісні |
|
земля (годувальниця) |
Звертаються до землі селяни у розмовах |
|
калиновий міст (життя) |
Мати вчила любити природу |
|
зірка (надія) |
Хлопчик намагається прочитати «Космографію», придивляється до зірок |
|
місяць (козак, батько) |
Місяць уночі придивляється до хлопчика, місяцем називають нареченого Мар’яни |
|
Чумацький шлях (нескінченість, Галактика, довга і небезпечна дорога) |
На чумацькому шляху по дорозі з Майданів зустрічаються з невідомими вершниками |
|
хліб (гостинність, життя) |
Дукач пожалів хліба для голодних, а мати хлопця їх нагодувала, дала хлібину на дорогу |
|
вишня (рідна земля) |
Вишняки біля садиб, біля порогу задимлена россою вишня |
|
рід, або родина (незнищенність українського народу, наступність поколінь) |
Рід походив від кріпаків, перед смертю бабуся скликала рідню на вечерю |
|
могила, або домовина (вічність) |
Через простуду за три дні помер дідусь Дем’ян, незабаром поховали бабусю |
|
поріг (зустрічі та розлуки) |
На порозі стояла осяяна наречена Мар’яна, коли останній комнезамівець став на поріг, вийходив Михайлик назустріч дядьку Себастіяну |
|
корчма (дозвілля, пізніше пияцтва) |
Після корчми дідусь замість коня купив кобилу |
|
хата (родинний затишок) |
Лебеді пролітали над хатою, дідусь під час сміху хапається за ріжок хати, показує на неї очима, запрошують гостя в хату |
|
піч (босоноге світле дитинство) |
Михайлик гріється в запічку |
|
вогонь (духовна енергія) |
Хлопчик допомагає Любі розпалити вогонь |
|
книга (знання, мудрість) |
Михайлик має жагу до читання, без дозволу бере гарбузове насіння, щоб отримати книжку |
|
корова (годувальниця селянської сім’ї) |
«Згодом батько змирився, що йому й далі доведеться вбожіти — продав корівчину, а я пішов учитися…» |
Інші завдання дивись тут …
8next.com
ГДЗ Українська література 7 клас Авраменко О М Сторінки 245 – 246 Любов Пономаренко «Гер переможений» Відповіді (Ответы) до підручника » Допомога учням
Інші завдання дивись тут …
1 Новела як літературний жанр має В динамічний сюжет і незвичайне закінчення
2 Поруч із посадженою Фрідріхом нагідкою героїня-оповідачка в кінці листопада побачила Б зв’язаний хрест
3 Відповідність
|
Опис героя |
Герої твору |
|
1 …жаліли їх і роздивлялися картки їхніх дружин і дітей, часом приносили щось з одягу… та ще варену картоплю |
Б удови |
|
2 …подовгу стояли, роздивлялися (прикраси зі шматочків цегли) і навіть сплакували |
Д самотні жінки |
|
3 … цілу весну й ціле літо топтали та розкидали його грядку, його маленьку державку в нашому злиденному місті |
А діти |
|
4 — Бидлото, тобі що — немає нужника? |
Г охоронець |
4 Новела як літературний жанр відрізняється від оповідання глибоким розкриттям внутрішнього світу та переживань персонажа, несподіваним закінченням. Новела як літературний жанр відрізняється від повісті меншими обсягом, кількістю персонажів та протяжністю в часі, проте глибоким розкриттям внутрішнього світу та переживань персонажа, несподіваним закінченням.
5 Історична подія, після завершення якої відбуваються події в новелі, називається Другою світовою війною, що закінчилась 1945 року.
6 Прокоментували рядки з тексту новели «Ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок» На мою думку, від недостатньої мудрості діти часто намагаються утверджуватися за рахунок слабшого, роблячи збитки («ми любили ціляти в нього грудками»), своє нерозуміння, зазвичай, сприймають за дивакуватість іншого («співав своїх дурних німецьких пісеньок»). Діти, звичайно, тягнуться до добрих людей («любили, коли він саджав нас на коліна»)
7 Німець-нападник викликає в читача співчуття, адже став заручником війни. Життя військовополонених було важким, без належної медичної допомоги. У полоні Фрідріх проявляв сумлінність, працьовитість, любов до людей. Автор намагається переконати читача, що полонені теж люди, а будь-яка війна неприпустима та заслуговує осуд
8 Фрідріх любив садити квіти й робити прикраси зі шматочків цегли. Це характеризує його людиною працьовитою, мрійливою, котра уміє бачити прекрасне.
9 На мою думку, найяскравіше виписана у творі така рису характеру полоненого німця: сумлінне ставлення до праці («Полонені німці зводили цей квартал з любов’ю і розпачем», «Минуло півстоліття. За цей час у будинку не тріснула жодна стіна, не струхла й не всохла підлога»)
10 На мою думку, назву новели можна зрозуміти так. Гер з німецької мови означає пан. Твк зверталися до німецьких солдат. Вони були взяті у полон, тобто переможені. Новела розповідає про полоненого німецького солдата.
11 Поділили текст новели на сюжетні елементи дивись аналіз новели «Гер переможений»
12.1 Поміркувавши над рядками: «місто давно не сердилося на німців, удови жаліли їх і роздивлялися картки їхніх дружин і дітей, часом приносили щось з одягу — старий піджак або картуз, та ще варену картоплю, на що ті всміхалися, дякували, називаючи вдів «фрау», можна прийти до висновку, що люди пробачають жорстокість. По-перше, уміти прощати закликає віра. По-друге, людині властива надія на краще. По-третє, добрий приклад спонукає виправлятися.
12.2 План до новели Л. Пономаренко «Гер переможений». Ще один план дивись тут
План
1 Полонені німці – будівничі
2 Грядка, засіяна квітами
3 Виснажлива праця
4 Ставлення містян до німців
5 Діти на фотокартці
6 Хвороба полоненого
7 Прикраси від Фрідріха
8 Самогубство
9 Квітка поруч хреста
10 Згадка через півстоліття
Інші завдання дивись тут …
8next.com