ГДЗ 3 клас Українська мова Пономарьова Сторінки 31 – 41 Нова програма 2020 рік 1 частина (Ответы Відповіді) » Допомога учням
Інші завдання дивись тут…
© Барна Р., 2020
Серія «Вчимось разом» до підручника
«Українська мова та читання 3 клас Пономарьова К., Гайова Л.»
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
СТОРІНКА 31 Багатозначні слова
Вправа 3, 4
На За-кар-па-тті не-по-да-лік мі-ста Хуст є не-зви-чай-на до-ли-на. Ко-ли на-ста-є мі-сяць (проміжок часу) тра-вень, там за-цві-та-є бе-зліч бі-ло-сні-жних нар-ци-сів.
Місяць завис над нічним селом. Місяць – це супутник Землі. На нічному небі місяць стереже зорі.
Вправа 5, 6
Нар-цис був си-ном рі-чко-вих бо-жеств. Я-кось на по-лю-ва-нні він на-хи-лив-ся до дже-ре-ла, щоб на-пи-тись, і по-ба-чив сво-є ві-ддзер-ка-ле-не о-бли-ччя.
Вла-сна вро-да так вра-зи-ла ю-на-ка, що він не зміг ві-дій-ти від по-ті-чка й на-ві-ки за-стиг над ним. Так і став чу-до-во-ю кві-ткою…
Став (зупинився) коло джерела.
Став (почав) пити воду із джерела.
Так і став (перетворився) чудовою квіткою.
Вправа 7 Текст зі словами забивати, ворота…
1) Василько вчиться забивати гол. Люди вирішили забивати вогонь ковдрами. Тато почав забивати цвяхи молотком. Не можна забивати беззахисних тварин.
2) Нові футбольні ворота придбали для шкільного стадіону. Увечері дідусь замикав ворота. Кордон – ворота держави. Золоті Ворота – архітектурний пам’ятник Києва.
СТОРІНКА 32
Вправа 8
Артемко своїм носом врізався у високі хвилі. Корабель вдарився носом і розвалився.
До виділених слів дібрали слова, протилежні за значенням (антоніми):
гострим – тупим, великі – малі, розплакався – розсміявся.
Вправа 1
Зрізаю я траву, колосся (гостра коса). В дівчат я сплетена з волосся (дівоча коса). А ще я суші довга стрічка, що забігає в море, річку (піщана коса). Відгадка: коса.
Вправа 2 Слова-ознаки (прикметники) до кожного значення слова-відгадки.
У дівчини коса (яка?) заплетена, русява.
У морі коса (яка?) піщана, морська.
У косаря коса (яка?) металева, гостра.
Вправа 3 Слова-омоніми
По дорозі їхав віз (що?, іменник, засіб пересування). Він із лісу дрова віз (що робив?, дієслово, переміщав).
А на греблі через став (що?, іменник, водойма) заскрипів наш віз і став (що зробив?, дієслово, зупинився).
Я до хати дрова ніс (що робив?, дієслово, переміщав), і замерз у мене ніс (що?, іменник, орган нюху).
СТОРІНКА 33
Вправа 4
У Кар-па-тах близь-ко трид-ця-ти ти-сяч рі-чок і по-то-ків.
Най-біль-ші се-ред них — Дні-стер і Ти-са. Рі-ки Кар-пат ма-ють гір-ський ха-ра-ктер. Во-ни спу-ска-ю-ться по схи-лах гір, то-му їх те-чі-я швид-ка й бур-хли-ва.
З тексту я дізналась про водойми Карпат та їхній характер. Гірські річки швидкі та бурхливі.
Лексичне значення слова потік
Вправа 5
Навесні малий потік (що?, іменник, річка) стрімголов униз потік (що зробив?, дієслово, перемістився).
Через поле і долину (що?, іменник, рівна місцевість) до людських осель долину (що зроблю?, дієслово, поширюся в просторі)!
Синонім до слова хвалько: зухвалець.
Вправа 6 Напиши, що ти знаєш про річки і потоки Карпат
У Карпатах тече багато річок і потоків. Вони течуть між високими горами. Їхні течії стрімкі та бурхливі. Дністер і Тиса – найбільші річки.
Вправа 7 Значення слова поле
|
Загадка |
Відгадка |
|
Бу-ва-є ша-хма-тне, у клі-тку, і те, що ко-ло-си-ться влі-тку. |
Поле |
На ста-ді-о-ні ще бу-ва-є, і зо-шит та-кож йо-го ма-є.Чорно-білі фігури зайняли поле на дошці. Заколосилось поле за селом. Футбольне поле засіяли травою. Не виходьте за поле
СТОРІНКА 34
Вправа 1 Споріднені (спільнокореневі) слова
, , .
, , .
Вправа 2
З ко-рі-ння ро-зро-ста-є-ться ма-ли-на лі-со-ва. Від ко-ре-ня зро-ста-ють но-ві-сінь-кі сло-ва: сад, са-ди-ти, са-дів-ник, ліс, лі-со-чок і лі-сник, бу-ду-ва-ти й бу-дів-ник, кві-тка, кві-то-чка, кві-тник…
Позначили корінь у спільнокореневих словах:
,, .
,,,.
,.
,,.
СТОРІНКА 35
Вправа 3, 4
Ми вий-шли на Я-блу-ни-цький пе-ре-вал.
Він роз-та-шо-ва-ний бі-ля се-ла Я-блу-ни-ця і з’є-дну-є За-кар-па-ття й І-ва-но-Фран-ків-щи-ну. На пе-ре-ва-лі від-кри-ва-є-ться кра-си-вий кра-є-вид на го-ру Го-вер-лу.
О-днак не тіль-ки сво-ї-ми кра-є-ви-да-ми ві-до-мий Я-блу-ни-цький пе-ре-вал. Ці-лий рік тут пра-цю-є су-ве-нір-ний ри-нок, де мо-жна ку-пи-ти гу-цуль-ські су-ве-ні-ри, вов-ня-ні шкар-пе-тки, ви-ши-ван-ки.
Взяли інтерв’ю за поданими запитаннями:
— Куди вийшли друзі?
— На Яблуницький перевал.
— Чому перевал має таку назву?
— Бо знаходиться біля села Яблуниця.
— З якої області йшли друзі?
— Зі Закарпатської області.
— У яку область прямують?
— В Івано-Франківську область.
— Що побачили друзі на перевалі?
— Сувенірний ринок, де можна купити гуцульські сувеніри, вовняні шкарпетки, вишиванки.
Вправа 5 Позначили корінь
|
Виділене слово |
Спільнокореневі слова |
|
, , , , |
|
|
, , , |
|
|
, , |
Вправа 6 Напиши, що цікавого дізналися про Яблуницький перевал
Цікаво було дізнатися, що Яблуницький перевал сполучає дві сусідні області.
З нього відкривається чудовий краєвид на Говерлу – найвищу гору Карпат. На перевалі цілий рік працює сувенірний ринок.
Хотілося би відвідати це мальовниче місце.
Вправа 7 Позначили корінь
, , ;
, , ;
, , ;
, ,
СТОРІНКА 36
Вправа 1
На бе-ре-зі рі-чки Прут роз-та-шо-ва-не мі-сто Я-рем-че. Йо-го о-кра-со-ю є пов-но-во-дний во-до-спад Про-бій. У са-мо-му цен-трі мі-ста во-ди рі-чки Прут з ве-ли-че-зно-ю си-ло-ю па-да-ють у-низ із во-сьми-ме-тро-во-ї ви-со-ти.
Позначили корінь у спільнокореневих словах:
– ,,,,,,,,.
Вправа 2 Яку інформацію про місто Яремче можна дізнатися з рекламного щита?
Із рекламного щита можна дізнатися про різні заходи у місті, які організовують для відпочивальників: похід у гори, сплав гірською річкою, верхова їзда, рибалка форелі, гуцульська кухня, катання на велосипедах і квадроциклах, придбання сувенірів.
Яка інформація тебе найбільше зацікавила? Мене зацікавив похід у гори.
Вправа 3 Дібрали спільнокореневі слова і позначили корінь
– ,,,,,.
Читалочка з Ґаджиком залюбки каталися на квадроциклі.
[ч и т а л о ч к а] [з] [ґ а дж и к о м] [з а л’ у б к и] [к а т а л и с’ а] [н а] [к в а д р о ц и к л’ і]
Родзинка і Щебетунчик їхали на прогулянку верхи на конях.
[р о дз и н к а] [і] [ш ч е б е т у н ч и к] [й і х а л и] [на] [п р о г у л’ а н к у] [в е р х и] [н а] [к о н’ а х]
Ґаджик – букв 6 («ґе», «а», «де», «же», «и», «ка»), звуків 5 (наголос Ґа́джик склади Ґа-джик звукова схема [— ●́ | — ● —] звуковий розбір слова [г а дж и к])
Родзинка – букв 8 («ер», «о», «де», «зе», «и», «ен», «ка», «а»), звуків 7 (Родзи́нка Ро-дзин-ка [— ● | — ●́ — | — ●] [р о дз и н к а])
СТОРІНКА 37
Вправа 5 Напиши, чи захотілось тобі побувати у місті Яремче та чому…
Вправа 6
1.
Квітка, троянда (синоніми).
2. Квітник, клумба (синоніми).
2.,,,,,,,, (спільнокореневі слова).
Вправа 7
1. Дерево, деревце, дерев’яний. («Зайве» слово дуб – порода дерева).
2. Весна, весняний, веснянка. («Зайве» слово веселий – настрій).
Вправа 8 Позначили корінь
в поле лине й нас туди веде.
Ти, моя , не губись ніде.
, , рідне .
Скільки тут ступало босих ноженят!
До спільнокореневого слова з м’яким приголосним звуком побудували звукову схему:
стеженя стеженя́ сте-же-ня [— — ● | — ● | = ●́] [с т е ж е н’ а]
СТОРІНКА 38
Вправа 1, 2
Буковель. Біля підніжжя гори Буковель розкинувся гірський курорт «Буковель».
Яке слово в цьому реченні багатозначне? Слово Буковель багатозначне, бо означає назву гори і курорту.
Чи є в реченні слово, вжите в переносному значенні? Розкинувся курорт.
Які слова в цьому реченні спільнокореневі? Гори, гірський.
Вправа 3 Позначили корінь у спільнокореневих словах: гори, гірський.
Вправа 4 Змінили слова так, щоб вони називали один предмет, позначили корінь, підкреслили букви, які позначають голосні звуки, що чергуються в корені
— , — , — , — , — , —
Вправа 5 У словах позначили корінь, підкреслили в коренях букви, які позначають голосні звуки, що чергуються:
Туристи готувались до .
Ми спакували в рюкзаки всі свої .
Біля вогнища до лунали пісні.
Похід – походу, річ – речі, ніч – ночі.
СТОРІНКА 39
Вправа 6
Заголовок тексту: «Буковель»
Бу-ко-вель — най-по-пу-ляр-ні-ший гір-сько-ли-жний ку-рорт у Кар-па-тах. У-зим-ку сю-ди зві-ду-сіль при-ї-здять лю-би-те-лі ли-жно-го спор-ту.
У-лі-тку Бу-ко-вель при-ва-блю-є най-біль-шим в У-кра-ї-ні шту-чним о-зе-ром із пля-жем. Тут мо-жна ку-па-ти-ся, за-сма-га-ти, ка-та-ти-ся на во-дних ли-жах, ка-та-ма-ра-нах, гі-дро-ци-клах.
Я довідався, що «Буковель» – гарний курорт для відпочинку і взимку, і влітку.
Вправа 7 Напиши, у яку пору року тобі хотілося б побувати на Буковелі та чому…
Вправа 8 У спільнокореневих словах позначили корінь, підкреслили букви, які позначають голосні звуки, що чергуються в корені
— , — , — , — , — , — , — .
Усі приголосні звуки м’які або пом’якшені у слові кінь [–– ● =] [к’ і н’]
До фінішу першим прибіг кінь Вихор. Запряжений у віз кінь стояв у провулку. У нашого сусіда є кінь Гнідий.
Вправа 1 Чергування приголосних звуків у коренях слів [г] — [з] — [ж], [к] — [ц] — [ч], [х] — [с] — [ш]
– – .
– – .
– у – .
СТОРІНКА 40
Вправа 2 У спільнокореневих словах позначили корінь і підкреслили букви, які позначають приголосні звуки, що чергуються [г] — [з] — [ж], [к] — [ц] — [ч], [х] — [с] — [ш]
– на – .
– на – .
– в –
Вправа 3, 4
На світлині зображений музей писанок.
Мі-сто Ко-ло-ми-я сла-ви-ться ві-до-мим на весь світ му-зе-єм пи-са-нок. Бу-дів-ля му-зе-ю ма-є фор-му ве-ли-че-зно-го ве-ли-ко-дньо-го яй-ця за-вви-шки чо-тир-над-цять ме-трів. У му-зе-ї мо-жна по-ба-чи-ти у-ні-каль-ні дав-ні пи-сан-ки не тіль-ки з рі-зних ку-то-чків У-кра-ї-ни, а й з А-ме-ри-ки, Ка-на-ди, Че-хі-ї, Фран-ці-ї, Ін-ді-ї, Ки-та-ю, Є-ги-пту й ін-ших кра-їн.
Капличка «Писанка…»
СТОРІНКА 41
Вправа 5 У спільнокореневих словах позначили корінь і підкреслили букви, які позначають приголосні звуки, що чергуються [с] — [ш]
– .
– .
Вправа 6
До якого свята виготовляють писанки? Писанки виготовляють до Великодня.
Що з ними роблять? Усі дари освячують у церквах.
Напиши, чи доводилося тобі виготовляти писанки…
Вправа 7 Підкреслили букви, які позначають приголосні звуки, що чергуються в корені:
Справжній пізнається в біді.
І своєї хати хочеться.
У і голка важка.
Краще синиця в , ніж журавель у небі.
Друзі – друг – дружний, собака – на собаці – собачка, дорога – на дорозі – доріжка, рука – у руці – ручка.
Вправа 1
, .
Малий (малюк, маленький, малюсінький, мало) і маляр (малювати, мальований, намальоване, замальовано) не є спільнокореневими, бо мають різне значення: малий стосується розміру, маляр – професії.
Інші завдання дивись тут…
ГДЗ Українська мова 3 клас Пономарьова Сторінки 42 – 50 Нова програма 2020 рік 1 частина (Ответы Відповіді) » Допомога учням
Інші завдання дивись тут.
..
© Барна Р., 2020
Серія «Вчимось разом» до підручника
«Українська мова та читання 3 клас Пономарьова К., Гайова Л.»
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
СТОРІНКА 42
Вправа 2 Слова, у яких корені звучать однаково, але мають різні значення, — не є спільнокореневими. У спільнокореневих словах позначили корінь.
, , . «Зайве» слово річ (бо річ – це предмет, а річка – це водний потік).
, , . «Зайве» слово сирий (бо сирий – це вологий, а сирок – молочний продукт).
, , . «Зайве» слово милий (бо милий – це почуття, а мило – предмет).
Вправа 3
|
Загадка |
Відгадка |
|
Ми при-бу-ли в мі-сто, я-ке но-сить ім’-я ав-то-ра каз-ки про фар-бо-ва-но-го Ли-са. |
Івано-Франківськ |
Ві-дга-дай на-зву цьо-го мі-ста.Вправа 4, 5
Мі-сто І-ва-но-Фран-ківськ — на-зва-не на честь І-ва-на Фран-ка. Та-ку на-зву во-но о-дер-жа-ло май-же сім-де-сят ро-ків то-му. До то-го три-ста ро-ків мі-сто на-зи-ва-лось Ста-ні-сла-вів.
Обчислили, скільки років воно існує: 300 + 70 = 370
— Чи пам’ятаєш, де народився Іван Франко?
— Письменник народився у селі Нагуєвичі.
— Які твори для дітей написав?
— Збірку казок «Коли ще звірі говорили», поему «Лис Микита», оповідання «Грицева шкільна наука».
— Які твори Івана Франка ти читав/читала?
— Я читала казки «Лисичка і Журавель», «Мурко і Бурко» зі збірки «Коли ще звірі говорили».
Вправа 6 Позначили корінь у першому й останньому словах
Івано-Франківськ має чудове озеро. Посеред нього — мальовничий острів.
До острова веде пішохідний .
Слова місто і місток не є спорідненими, бо вони мають різне значення: місто – це населений пункт, місток – це споруда для переправи.
Місто – місцевий, містяни, містечко, міський, приміський.
Місток – міст, місточок, мостовий, підмостки
СТОРІНКА 43
Вправа 7 Розглянь світлину із зображенням міського озера та напиши про нього текст…
Вправа 8 Поділ слів на склади
Лі-том ла-стів-ка лі-та-є, ла-стів’-ят ма-лих нав-ча-є: — Не лі-нуй-тесь, ла-стів’-я-та, вчіть-ся лі-те-чком лі-та-ти. Бо як лі-то ві-длі-ту-є, ми за мо-ре по-ман-дру-єм.
Позначили корінь:, , , .
Спільнокореневі слова: літає, політ, літак, літальний, літачок, приліт, злет.
Спільнокореневі слова: літечком, літо, відлітує, літній, по-літньому.
Вправа 9
У споріднених словах позначили корінь: , , ,
У споріднених словах позначили корінь: , , ,
Багатозначне слово потрапило у дві групи: ніс (переміщував, навантаживши на себе), ніс (орган нюху).
У новому ранці я ніс підручники. Василько всюди пхав свій ніс. Зі супермаркету тато ніс овочі та фрукти. У нашої Галинки кирпатий ніс.
Вправа 1 Будова слова
Ми-шка в нір-ку, в зо-ло-ту ко-мір-ку.
А ле-да-що ко-тик ми-шки не впій-ма-є,
бо про-вор-ну ми-шку не на-здо-же-не.
Мишк[а], мишк[и], мишк[у].
СТОРІНКА 44
Вправа 2
Дру-зі при-бу-ли в мі-сто Чер-нів-ці. У мі-сті во-ни по-ба-чи-ли ба-га-то ста-ро-ви-нних бу-дин-ків. Ву-ли-ці і пло-щі мі-ста при-кра-ша-є бе-зліч я-скра-вих тро-янд. Гу-ля-ти мі-стом бу-ло ду-же при-єм-но.
Міст[о], міст[і], міст[а], міст[ом].
Вправа 3
У-лю-бле-ним мі-сцем го-стей та ме-шкан-ців і ме-шка-нок Чер-нів-ців є Те-а-траль-на пло-ща. На пло-щі роз-та-шо-ва-ний Чер-ні-ве-цький те-атр. Із Те-а-траль-но-ї пло-щі ви- дні-ю-ться два ці-ка-ві бу-дин-ки.
Во-ни схо-жі, як дві кра-плі во-ди. За це їх на-зи-ва-ють бли-зня-та-ми.
Сполучення слів: театральн[а] площ[а], цікав[і] будинк[и], крапл[і] вод[и].
Вправа 4, 5
Є в Чер-нів-цях бу-ди-нок, схо-жий на ко-ра-бель. І-сну-є ле-ген-да, що йо-го по-бу-ду-вав ба-га-тий тор-го-вець сво-є-му бра-то-ві.
Брат був моряком і дуже сумував за мор[ем]. Тому будинок спорудили подібно до корабл[я]. З високою башт[ою] у вигляді щогли. Відкритим майданчик[ом] на другому поверсі, схожим на палуб[у].
— У якому місті побували друзі?
— У Чернівцях.
— Що вони там побачили?
— Два будинки, які називають близнятами, будинок, схожий на корабель, безліч троянд.
— Яке враження справило місто Чернівці на друзів?
— Приємне та зацікавлене.
СТОРІНКА 45
Вправа 6 Напиши, яке місце у твоєму місті або селі тобі подобається найбільше.
..
Вправа 7
Подорожувати країн[ою], жити в країн[і], любити країн[у], виїхати з країн[и]
Мрію подорожувати країною, у якій народився. Хочу добре жити в країні Україні. Любити країну – значить захищати її від ворога. Люди намагаються виїхати з країни на заробітки.
Вправа 1, 2
У сло-ві я — на-при-кін-ці, як той мі-зин-чик на ру-ці. А в ре-че-нні сло-ва зв’я-жу, бо я там зв’я-зко-вим слу-жу.
Закінчення служать для зв’язку слів у реченні, за його допомогою утворюються різні форми того самого слова.
Вправа 2 Слова у реченні поєднуються за допомогою закінчень та службових частин мови.
До Чернівц[ів] приїжджає багато турист[ів].
Місто приваблює люд[ей] своєю крас[ою].
У чернівці[ях] багато вузеньких вулиць[].
На пішохідній вулиц[і] різні крамниц[і] зі сувенір[ами].
СТОРІНКА 46
Вправа 3
Ґа-джи-ка вра-зи-ла кра-са і ве-лич Чер-ні-ве-цько-го у-ні-вер-си-те-ту.
Зов-ні це су-во-рі кам’-я-ні сті-ни, струн-кі ве-жі. На да-хах че-ре-пи-ця з ко-льо-ро-вим ор-на-мен-том.
Усередині споруди розкішні зали, оздоблені кольоровим мармур[ом], китайським шовк[ом], великими дзеркал[ами], коштовним паркет[ом].
Вправа 4
Зайшли в парк[]. Милувалися парк[ом]. Відпочивали у парк[у].
|
Відмінки |
Питання |
Іменник |
|
Н.в. Р.в. Д.в. З.в. Ор.в. М.в. Кл.в. |
Що? (нема) чого? (даю) чому? (бачу) що? (орудую) чим? (на, у) чому? агов |
парк[] парк[у] парк[у], парк[ові] парк[] парк[ом] (у) парк[у] парк[у] |
Вправа 5
По-бли-зу Чер-ні-ве-цько-го у-ні-вер-си-те-ту роз-та-шо-ва-ний чу-до-вий парк.
У парку ба-га-то ек-зо-ти-чних де-рев, є ба-сей-ни і фон-тан. Чер-нів-ча-ни лю-блять від-по-чи-ва-ти тут у віль-ний час.
|
Відмінки |
Питання |
Іменники |
||
|
Н.в. Р.в. Д.в. З.в. Ор.в. М.в. Кл.в. |
Що? (нема) чого? (даю) чому? (бачу) що? (орудую) чим? (на, у) чому? агов |
дерев[а] дерев[] дерев[ам] дерев[а] дерев[ами] (на) дерев[ах] дерев[а] |
фонтан[] фонтан[а] фонтан[у], фонтан[ові] фонтан[] фонтан[ом] (у) фонтан[і] фонтан[е] |
час[] час[у] час[у], час[ові] час[] час[ом] (у) час[і] час[е] |
СТОРІНКА 47
Вправа 6 Напиши чи хотілося б тобі побувати в Чернівцях та що там побачити
Я хотіла би побувати у Чернівцях.
О 12 годині прийшла би на площу біля ратуші. Адже кожного дня у цей час на її вежу піднімається трубач. Він у колоритному буковинському одязі. Чудово відтворює мелодію безсмертної пісні «Марічка».
Також старовинне місто багате на архітектурні пам’ятки.
Вправа 7
У Чернівцях багато великих і малих площ[]. На головній площ[і] розташована ратуша. Це будинок, у якому колись була міська влада. Опівдні на вершину ратуші піднімається трубач у гуцульському одяз[і]. Він виконує гімн Чернівецького кра[ю].
Вправа 1, 2
Жи-ття лю-ди-ни по-ви-нне по-чи-на-ти-ся з мрі-ї. Мрі-я до-по-ма-га-є лю-ди-ні пе-ре-бо-рю-ва-ти тру-дно-щі, до-би-ва-ти-ся сво-їх ці-лей. Лю-ди-на за-гар-то-ву-є-ться на шля-ху до здій-сне-ння мрі-ї.
Позначили закінчення: людин[и], людин[і], людин[а].
Вправа 3 Частина слова без закінчення називається основою:
людини, людині, людина.
СТОРІНКА 48
Вправа 4
Хто автор тексту про мрію? Автор тексту про мрію – Леонід Каденюк.
Чи знаєте ви, хто такий Леонід Каденюк? Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України.
Чи відомо вам, де народився цей чоловік? Цей чоловік народився у Чернівецькій області.
Вправа 5, 6
Ле-о-нід Ка-де-нюк на-ро-див-ся в се-лі Клі-шків-ці Чер-ні-вець-ко-ї о-бла-сті. Із са-мо-го ди-тин-ства він хо-тів ста-ти ко-смо-нав-том. Для до-ся-гне-ння сво-є-ї мрі-ї Ле-о-нід Ка-де-нюк на-по-ле-гли-во пра-цю-вав. І мрі-я здій-сни-ла-ся. Ле-о-нід Ка-де-нюк став пер-шим у-кра-їн-ським ко-смо-нав-том.
У словах позначили закінчення й основу слова.
Сел[і], област[і], дитинств[і], мрі[ї], мрі[я], космонавт[ом].
Вправа 7 Пригадайте, яких ще космонавтів ви знаєте:
Павло Попович, Анатолій Левченко, Юрій Гагарін, Ніл Армстронг.
Вправа 8 Позначили основу слова
Ракета, команда, робота.
Космос, космосу, космосом.
Вправа 9 Напиши, яка в тебе є мрія…
Незвичайна мрія.
..
Вправа 10 Позначили закінчення й основу слова
Чернівецьк[у] область[] називають Буковин[ою]. Ця назв[а] походить з давніх час[ів]. Колись цей чудов[ий] край був покритий буковими ліс[ами]. Слов[о] Буковин[а] означає земл[я] бук[ів].
СТОРІНКА 49
Вправа 1
На-ші пред-ки бу-ду-ва-ли зам-ки, щоб бо-ро-ни-ти рід-ну зем-лю. На го-рі во-ни ста-ви-ли мі-цні бу-дів-лі, о-то-чу-ва-ли їх ви-со-ким кам’-я-ним му-ром. На му-рах бу-ли сто-ро-жо-ві ве-жі. У му-рах бу-ли бій-ни-ці, че-рез я-кі лю-ди ві-дби-ва-ли на-пад чу-жин-ців.
До-бре ві-до-мі зам-ки у Луць-ку, Хо-ти-ні, Кам’-ян-ці-По-діль-сько-му, О-стро-зі… У зам-ках, я-кі збе-ре-гли-ся, те-пер му-зе-ї. Зам-ки тре-ба бе-рег-ти. Це на-ша і-сто-рі-я.
Предки (люди, котрі жили раніше), за́мки (укріплені житла, оточені муром із вежами), му́ром (висока кам’яна або цегляна стіна довкола будівлі), вежа (висока споруда круглої форми як складова фортеці), бійниця (отвір для стрільби в оборонній споруді).
Вправа 2 Позначили закінчення (воно змінює форму слова):
замк[и], замк[ів], замк[ами], у замк[ах].
Вправа 3 Змінити форму слова — означає змінити його закінчення (один – багато):
дорог[а] – дорог[и], веж[а] – веж[і], бійниц[я] – бійниц[і], мур[] – мур[и].
Вправа 4
Позначили корінь у спільнокореневих (споріднених) словах: , , .
СТОРІНКА 50
Вправа 5
Оборона — оборону — оборонний.
Ворог — ворога — ворожий.
Перемога — перемогу — переможний.
|
Слово |
Змінили форму |
Підібрали спільнокореневе |
|
(Що?) оборона |
(бачу що?) оборону |
(який?) оборонний |
|
(Хто?) ворог |
(бачу кого?) ворога |
(який?) ворожий |
|
(Що?) перемога |
(бачу що?) перемогу |
(який?) переможний |
Вправа 6, 7
Заголовок: «Хотинський замок».
На не-при-сту-пно-му бе-ре-зі рі-чки Дні-стер ви-со-чі-є Хо-тин-ський за-мок. Він ма-є ду-же дав-ню і-сто-рі-ю. Близь-ко ти-ся-чі ро-ків то-му на цьо-му мі-сці Ки-їв-ський князь Во-ло-ди-мир збу-ду-вав де-ре-в’я-ну фор-те-цю. По-тім князь Да-ни-ло Га-лиць-кий ви-рі-шив збу-ду-ва-ти кам’-я-ний за-мок. Пі-зні-ше спо-ру-да ба-га-то ра-зів до-бу-до-ву-ва-лась.
Неприступний берег – недоступний, урвище.
Де розташований Хотинський замок? Хотинський замок розташований на неприступному березі річки Дністер.
З чого він був збудований спочатку? Спочатку він був збудований із дерева.
Хто зробив його кам’яним? Князь Данило Галицький зробив його кам’яним.
4. Чи хотілося б тобі побувати в замку? Чому? Звичайно, мені хотілося би побувати в замку. Зможу відвідати музей, більше дізнатися про історичне місце.
Вправа 8 У реченні підкреслили спільнокореневі слова
Хотинський замок розташований у місті Хотин.
Вставили різні форми слова Хотин у словосполучення та позначили корінь.
Відвідали Хотин, побували в Хотинськ[ому] замкові, повернулися з Хотин[у].
|
Відмінки |
Питання |
Іменник |
|
Н.в. Р.в. Д.в. З.в. Ор.в. М.в. Кл.в. |
Що? (нема) чого? (даю) чому? (бачу) що? (орудую) чим? (на, у) чому? агов |
Хотин[] Хотин[у] Хотин[у] Хотин[] Хоти[ом] (у) Хотин[і], Хотин[у] Хотин[е] |
Інші завдання дивись тут.
..
Ресурсы на украинском языке
Если вы воспитываете своего ребенка на украинском языке, этот список ресурсов для вас. Ниже вы найдете книжные магазины, образовательные сайты, приложения и видео на YouTube на украинском языке. Все предложенные ресурсы проверены моей семьей или рекомендованы моими близкими друзьями, которые воспитывают украиноязычных детей. Ну вот!
Примечание: если вы ищете похожие ресурсы на другом языке, посетите Bilingual Kidspot, где вы найдете 15 языков!
Книги
Koota Ooma — хорошо организованный интернет-магазин с большим выбором детских книг и многого другого.
Издательство «Старый Лев» хорошо известно своими книгами хорошего качества. Их офисы находятся в Украине, но они осуществляют доставку по всему миру. Вам нужно будет связаться с ними по поводу стоимости доставки. Но книги стоят дополнительных усилий!
Веб-сайты
Mango Languages позволяет изучать украинский и 70 других языков (включая пиратский).
Мы пользуемся их услугами в нашем мировом обучении, и нам это очень понравилось. Вы можете использовать его бесплатно в вашей местной библиотеке. Его действительно легко подключить, просто следуйте инструкциям.
Язык – ДНК нации – это отличный проект, которым руководит группа украинцев, увлеченных украинским языком и культурой. Они мечтают, чтобы украинцы знали много языков, но каждый день говорили по-украински.
Навчалочка предоставит вам множество рабочих листов для занятий с ребенком по математике, чтению и письму.
Детский мир – впечатляющая коллекция детских стишков, загадок, песенок, пословиц и многого другого. Это личный блог Юлии Турчиной, которая вкладывает душу в этот проект, и это действительно видно.
Сайт Яны Смакулы — это творческий центр для вашего творческого ребенка. Он ориентирован на взрослых, но дети постарше найдут множество проектов по своим возможностям.
Они даже не будут знать, что работают над своим украинским языком!
Казкар — это сказки и легенды. Вы найдете не только украинские, но и из других стран на украинском языке. Также есть хорошая подборка аудиозаписей и мультфильмов.
У Левко есть все понемногу: игры, стишки, рецепты, сценарии пьес, песни, арт-проекты и многое другое.
Abetka — еще один замечательный ресурс для изучения ритмов, песен, сказок и многого другого.
Apps
Smart Speller Ukrainian
Talking Alphabet
Кто находится в горах??
You Tube
youtube.com/embed/bNloFGM_Wl4″ frameborder=»0″ allowfullscreen=»allowfullscreen»>
Надеюсь, вы нашли то, что заинтересует вас и вашего ребенка.
Если ваш ребенок также изучает другие языки, посетите Bilingual Kidspot, чтобы найти ресурсы для более чем 15 языков.
Слово, пожалуйста: Несколько фактов об украинском языке и некоторые слова, которые мы можем использовать
Эта колонка о языке, а не о иностранных делах.
Но язык — это культура. Он предлагает способ установить связи с людьми из других стран. Когда мирная страна борется за свое выживание, когда гражданские лица подвергаются бомбардировкам в своих домах и гибнут дети, небольшое знакомство с ее языком может стать небольшим жестом солидарности. И когда эти нападения являются частью всемирной атаки на саму демократию, такой акт солидарности является одновременно актом американского патриотизма — данью идеалам свободы и самоопределения дома и за рубежом.
Имея это в виду, вот несколько фактов об украинском языке.
Украинский язык является родным примерно для 68% 44-миллионного населения страны. Около 30% украинцев говорят на русском как на родном языке, а чуть менее 3% говорят на крымскотатарском, молдавском, венгерском, румынском или любом из трех десятков других языков, на которых говорят в украинских домах.
Украинский также распространен в некоторых общинах за пределами Украины, особенно в Казахстане, Молдове, Польше, Литве и Словакии.
Как и английский, украинский является индоевропейским языком, а это означает, что он структурно похож на наш родной язык, а также на немецкий, греческий, кельтский, итальянский, хинди и еще около 440 языков. Украинский относится к восточнославянской подветви индоевропейских языков, что делает его близким родственником польского, сербского, чешского, русского, белорусского и болгарского языков.
Украинский язык использует форму кириллицы, которая очень похожа на алфавит, используемый для русского языка.
Подумайте о небольших различиях между алфавитами, используемыми в испанском и португальском языках, арабском и фарси, и вы поймете эту идею.
Украинский язык неоднократно подвергался нападкам на протяжении столетий. В 1863 году министром Российской империи был издан секретный приказ под названием «Валуевский циркуляр» о запрете публикаций на украинском языке. После русской революции 1917 года украинскому языку был предоставлен равный статус в регионе. Но принудительная «русификация» возобновилась в 1930-х годах, и последовали новые попытки подавить украинский язык.
Украинский язык стал официальным языком Украины в 1989 г.— примерно за два года до того, как Украинская Советская Социалистическая Республика провозгласила свою независимость — и был подтвержден в качестве единственного официального языка страны в 1996 году в конституции страны.
Самый простой способ выучить язык, в котором используется другой алфавит, — использовать «транслитерированные» формы. Транслитерация преобразует звуки одного языка в алфавит другого, например Q в слове «Аль-Каида», которое представляет собой звук, которого мы не произносим в английском языке.
Транслитерация не стандартизирована, что вы могли заметить, читая о ливийском лидере Муаммаре аль-Каддафи/Каддафи/Кадафи. Вот почему вы увидите разные варианты написания фамилии президента Украины Владимира Зеленского/Зеленский/Зеленский.
Не существует единственно правильного способа его транслитерации, и отделы новостей используют различные процессы для принятия решения о том, какое транслитерированное написание станет их официальным стилем.
Украинцы произносят свою столицу Киев, используя звуки, которых нет в английском языке. Но это ближе к «Кеев», чем к «Кей-эв», что является более русским произношением.
Если вы выполните поиск в Google по запросу «с английского на украинский», вы попадете в приложение-переводчик, где вы сможете ввести английское слово или отрывок, и Google с разной степенью точности переведет его, показывая как украинскую кириллицу, и транслитерированная форма. Нажмите маленькую кнопку динамика внизу, чтобы услышать, как ваш термин произносится вслух на правильном украинском языке.
Вы также можете обратить этот процесс вспять: если вы встретите украинский текст в Интернете, вы можете скопировать и вставить его в Google Translate, чтобы получить английский перевод, хотя он может быть не очень хорошим.
Вот несколько украинских терминов, которые стоит выучить.
Здравствуйте: здравствуйте . Произношение Google звучит как «stravs-TOO-ee-tay».
Добро пожаловать: laskavo prosymo . Ударение делается на втором слоге первого слова, лас-КА-во, и на первом слоге второго слова, ПРОСС-им-о.
Ура: будмо . Когда украинцы произносят тост, они используют этот термин, который буквально означает «давайте будем».
Слава Украине: Слава України! — официальный салют ВСУ с 2018 года.
Мир: myr . Оно звучит почти как «муид», а его письменная форма идентична русскому слову «мир».
Джун Касагранде является автором книги «Радость синтаксиса: простое руководство по всей грамматике, которую вы знаете, что должны знать».